Класичний DIN 2576 PN10 — це плоский приварний фланець (Type 01), який у базовому виконанні зазвичай має гладку ущільнювальну поверхню (FF — Flat Face) без виступу під прокладку.
Проте за DIN/EN допускаються різні виконання ущільнювальної поверхні:
-
FF (Flat Face) — повністю плоский;
-
RF (Raised Face) — з виступом під прокладку;
-
інші спеціальні виконання поверхні.
Для водопровідної та сантехнічної арматури в Україні найчастіше зустрічаються:
-
сталеві плоскі фланці DIN 2576 PN10 з невеликим виступом 2–3 мм (аналог EN 1092-1 форма B1);
-
або повністю плоскі фланці під повноплощинну гумову прокладку.
Таблиця розмірів фланців DIN 2576 PN10
Повна таблиця розмірів фланців DIN 2576 PN10
Таблиця розмірів фланців DIN 2576 PN10 містить основні геометричні параметри плоских приварних фланців: зовнішній діаметр, товщину, міжосьову відстань отворів, кількість болтів, тип різьби, приєднувальні розміри труби та масу виробу.
Ряд 1 і Ряд 2 — це два різні міжнародні стандарти зовнішнього діаметра труби (d1)
У таблиці колонка d1 (зовнішній діаметр труби, до якої приварюється фланець) розділена на два підстовпці:
- Ряд 1 = ISO Serie 1 — це розміри труб за міжнародним стандартом ISO, які найбільш поширені у Європі (DIN-труби). Наприклад, для DN 15 — діаметр 21,3 мм, для DN 20 — 26,9 мм.
- Ряд 2 = DIN Serie 2 — це дещо інші розміри труб, характерні для другої серії DIN, які менш поширені. Наприклад, для DN 10 — діаметр 14 мм, для DN 15 — немає значення (прочерк).
Практичний сенс: У більшості рядків таблиці заповнений лише один із двох варіантів (інший стоїть як "—"), тобто для кожного умовного проходу (DN) труба існує або в одній серії, або в іншій, рідко в обох одночасно.
Коли це важливо на практиці: Фланець підбирається під конкретну трубу. Спочатку потрібно виміряти зовнішній діаметр вашої труби, а потім знайти у таблиці відповідний рядок і серію (Ряд 1 або Ряд 2), щоб обрати правильний фланець з потрібним розточуванням під трубу.
Часті запитання
Яка різниця між двома різними, але суміжними стандартами: DIN 2573 та DIN 2576.
Вони обидва описують плоскі приварні фланці, але призначені для різних умов експлуатації.
Ось головні відмінності між цими фланцями:
1. Умовний тиск (PN)
DIN 2573: розрахований на низький тиск — PN 6 (до 6 бар або приблизно 0,6 МПа).
DIN 2576: розрахований на середній тиск — PN 10 (до 10 бар або 1,0 МПа).
2. Товщина фланця та отвори
Оскільки фланці розраховані на різний тиск, їх геометричні параметри відрізняються:
Фланці DIN 2573 тонші, оскільки не потребують витримування великих навантажень.
Фланці DIN 2576 є більш масивними. Відповідно, розміри між кріпильними отворами, їх діаметр та кількість відрізняються, тому вони не є взаємозамінними.
3. Сфера застосування
DIN 2573: застосовується для трубопроводів з неагресивними середовищами (вода, слабкі розчини) за низького тиску та в діапазонах температур до 120–300 °C. Часто використовується у легкій, хімічній промисловості та вентиляції.
DIN 2576: використовується в системах з підвищеними вимогами до герметичності та робочого тиску (водопостачання, опалення, технологічні лінії).
Важливий нюанс: скасування стандартів
Слід пам’ятати, що німецькі стандарти DIN 2573 і DIN 2576 вважаються застарілими та були замінені єдиним європейським стандартом EN 1092-1 тип 01 PN6.
